Росія має запас у кілька сотень балістичних ракет і продовжує нарощувати їх виробництво, тоді як знищення пускових установок «Іскандер» залишається вкрай складним завданням. Про це заявив радник президента України з питань технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов. Він наголосив, що головна проблема нині не стільки в кількості ракет, скільки у складності ураження засобів їхнього запуску.
За словами Бескрестнова, російська промисловість щомісяця випускає близько 60–70 ракет оперативно-тактичного комплексу «Іскандер». Окрім того, триває виробництво балістичних ракет до систем С-400, а також ракет «Циркон». У сукупності йдеться приблизно про 100–150 нових ракет на місяць.
«Росіяни можуть застосовувати щодо нас до 100 балістичних ракет кожного місяця», — наголосив радник. Такий темп виробництва дозволяє агресору підтримувати інтенсивність ударів попри втрати техніки та спроби України вражати військові об'єкти в тилу. Балістичні ракети становлять особливу загрозу: через високу швидкість їх складно збивати наявними засобами протиповітряної оборони.
Радник президента також пояснив, чому пускові установки «Іскандер» так важко знищити. Перед запуском вони перебувають у русі близько п'яти годин, а маршрут обирають так, щоб мінімізувати ризик виявлення супутниками. За його словами, впіймати «Іскандер» на марші чи біля позиції, де він розвертається, дуже складно.
Не менш складним завданням залишаються удари по виробничих потужностях. За оцінкою Бескрестнова, ракетні підприємства розташовані глибоко під землею, а санкційний тиск майже не впливає на випуск «Іскандерів», адже цей комплекс виготовляють переважно з російських комплектуючих та електроніки.
Україна регулярно попереджає про збереження загрози застосування Росією балістичних ракет. Для їхнього перехоплення використовують системи протиповітряної оборони, однак надійний захист від такого озброєння потребує достатньої кількості сучасних зенітних комплексів і ракет-перехоплювачів. Йдеться, зокрема, про ракети типу «Іскандер», «Циркон» та балістичні ракети до С-400, які застосовуються для ударів по українській території.
Окремо радник наголосив, що Росія зберігає можливість регулярно застосовувати балістичні ракети проти України та продовжить завдавати ударів по об'єктах бізнесу, складах і виробничих підприємствах. Така тактика, за його словами, залишається однією зі складових російського тиску. Під загрозою перебувають не лише військові об'єкти, а й цивільна інфраструктура та приватні компанії.
Наслідки цих атак уже відчутні для української економіки. У ніч на 5 серпня російські удари вщент зруйнували найбільший склад маркетплейсу Rozetka в Броварах, який щодня обробляв близько 100 тисяч замовлень, а також логістичний центр мережі Novus. Зруйнований складський комплекс, за повідомленнями, не підлягає відновленню. Унаслідок атак на підприємства загинули працівники «Сільпо» та «Нової Пошти». За останній місяць під ударами опинилися також виробники продуктів харчування, імпортери моторних олив, тютюнова компанія, виробник спортивних товарів, мережі магазинів одягу та взуття.
Частина компаній уже попередила клієнтів про можливі перебої. Виробник морозива повідомив про можливу відсутність окремих видів продукції, імпортер автомобілів — про затримки з постачанням, а виробник спортивних товарів — про дефіцит товарів у найближчі дні та, можливо, місяці. У видавничій сфері через знищення складів із тиражами можуть затриматися шкільні підручники: видавництво, яке втратило мільйони примірників, планує додрукувати їх, проте орієнтовно 20–25% навчальної літератури може надійти до шкіл із запізненням до жовтня. Освітянам запропонували цифрові копії підручників, щоб розпочати навчальний рік.
Уряд, зі свого боку, терміново збирає представників постраждалого бізнесу, щоб оцінити масштаби руйнувань і скоординувати дії. Міжнародна гірничорудна компанія вже призупинила виробництво в Україні через постійну загрозу, однак поки може постачати продукцію з наявних запасів.
Бескрестнов наголошує, що ключова проблема — не лише в кількості ракет, а у складності їх ураження до запуску. Ефективна протидія, за його словами, потребує не тільки посилення протиповітряної оборони сучасними зенітними комплексами та ракетами-перехоплювачами, а й спроможностей знищувати російські пускові установки та виробничі потужності.
