Міністерство фінансів США оголосило про перший банківський захід у межах нової кампанії «Операція „Економічний ізгой“» — запровадження санкцій проти підрозділів єгипетського банку Banque Misr в Об’єднаних Арабських Еміратах. Цей крок став частиною ширших зусиль Вашингтона посилити тиск на Іран та його торговельних партнерів, однак реакція ключових країн виявилася стриманою.
Минулого тижня міністр фінансів США Скотт Бессент пообіцяв «економічний наступ» на Іран, порівнюючи майбутні дії з висадкою союзників у Нормандії 1944 року. Він анонсував «велике оголошення про фінансову установу, яку буде піддано санкціям, до кінця тижня». Однак фактичний захід проти Banque Misr виявився значно скромнішим за очікування, і країни з тісними економічними зв’язками з Тегераном поки що не змінили своєї поведінки.
Китай, який купує близько 90% іранської нафти, відповів на погрози Вашингтона попередженням і не продемонстрував готовності до поступок. Відділення іранських банків, зокрема Bank Melli, продовжують працювати в Дубаї та Абу-Дабі. Комерційні авіарейси між Іраном і Туреччиною, ОАЕ, а також рейси до Таїланду, Азербайджану, Росії та Китаю залишаються без змін, попри обіцянку Еміратів розірвати торговельні та фінансові зв’язки з Тегераном.
Аналітики висловлюють скепсис щодо ефективності нової кампанії. Колишній співробітник Міністерства фінансів США Алекс Зерден, засновник Capitol Peak Strategies, зазначив, що «публічні дії міністерства цього тижня не відповідають галасу». Він назвав «Операцію „Економічний ізгой“» продовженням 47 років обмежувальних заходів проти Ірану, які не пропонують чіткої стратегії економічної чи військової перемоги.
Адміністрація Трампа опинилася перед дилемою: ефективна санкційна кампанія потребувала б удару по Китаю, що ризиковано через можливу відповідь і глобальні економічні наслідки. Водночас заходи, які не зачіпають Пекін, лише посилюють економічний біль Ірану, але не змінюють його стратегічних розрахунків. Леланд Міллер, генеральний директор China Beige Book і член американо-китайської комісії з економіки та безпеки, наголосив: «Не можна вести значущу економічну війну проти Ірану, ігноруючи країну, яка поглинає 90% його нафтового експорту».
Сполучені Штати діяли переважно в односторонньому порядку, намагаючись тиснути на інші країни. Бессент визнав, що надто швидкі та жорсткі дії можуть дестабілізувати світову фінансову систему. Він також згадав про «тиху дипломатію»: американські чиновники зверталися до британських колег із проханням підтримати заяву, а сам міністр планував обговорити ситуацію з колегами на зустрічі «Групи двадцяти» в Ешвіллі, Північна Кароліна. Одне з головних питань, яке, ймовірно, поставлять Бессенту, — чи готова Америка запровадити санкції проти китайської фінансової установи.
ОАЕ, ключовий стратегічний союзник США, раніше заявили про намір скоротити фінансові зв’язки з Іраном, назвавши це «суверенним рішенням, що відображає стратегічну оцінку національних інтересів». Однак фактичні авіаційні та банківські зв’язки з Тегераном, схоже, зберігаються. Туреччина, за даними обізнаних джерел, не отримала від США жодних формальних інструкцій щодо застосування обмежень. Пакистан, який отримав похвалу від Трампа за посередницькі зусилля, заявив, що «не зобов’язаний» реагувати на односторонні санкції, а його сухопутна торгівля з Іраном, зокрема рисом і манго, триває.
Стівен Фаллон, аналітик, назвав ідею «вибити Іран» такими заходами «сміховинною», зазначивши, що вона не зрушить ситуацію з місця. Війна, яку Трамп розпочав разом з Ізраїлем наприкінці лютого, триває вже понад шість місяців, і США, попри блокаду іранських портів військово-морськими силами, не демонструють ознак наближення до її завершення.
