Європейський Союз опинився в глибокій кризі санкційної політики щодо Росії, оскільки країни-члени дедалі частіше ставлять власні бізнес-інтереси вище за колективну підтримку України. Як повідомляє Financial Times, 21-й пакет санкцій, презентований Єврокомісією ще 9 червня, досі не ухвалений через розбіжності між столицями, які вимагають винятків для своїх компаній. Це створює серйозну загрозу для єдності Заходу напередодні можливих переговорів з Москвою.
За даними видання, минулого тижня посли країн ЄС провели чотири дні переговорів у Брюсселі, але так і не змогли дійти згоди. Кожна країна відстоює вузький національний інтерес: Греція блокує пакет через компанію Dynagas грецького судновласника Георгія Прокопіу, яка перевозить російський зріджений газ. Португалія та Німеччина вимагають прибрати заборону на купівлю російської риби заради власної переробної галузі. Франція та Італія хочуть пом'якшити заборону на видачу віз російським військовим, які воювали проти України. Австрія вкотре наполягає на розмороженні 2 мільярдів євро активів для компенсації Raiffeisen Bank за штраф, накладений Москвою.
Один із дипломатів, залучених до переговорів, зазначив: «Моральний імператив тут працює дедалі менше. Столиці одностайно говорять про жорстку риторику й солідарність, але коли доходить до справи, усе розчиняється». Інший дипломат додав, що це серйозна криза для всього санкційного підходу: «Якщо всі вимагатимуть винятків і лазівок, то в кінці кожен пакет санкцій стане просто порожньою коробкою».
Старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Bruegel Джейкоб Кіркегор оцінює, що ЄС уже впритул наблизився до межі своїх можливостей із санкціями. Національні лідери дійшли висновку, що більше не піддаватимуться тиску заради відмови від захисту власних інтересів. Показовим є психологічний момент: данська Carlsberg і фінська Fortum свого часу втратили мільярди, згорнувши бізнес у Росії під тиском санкцій. Тепер країни, чиї компанії заплатили цю ціну, дедалі більше дратує те, що інші члени ЄС захищають власні прибутки від російського бізнесу, водночас вимагаючи від них солідарності.
Затримка з ухваленням пакета збігається з тим, що Україна посилює тиск на Росію далекобійними ударами по Москві та ключових нафтопереробних заводах. Західні чиновники сподіваються, що єдність союзників Києва змусить президента Росії Володимира Путіна сісти за стіл переговорів. Однак, за словами одного з дипломатів, головним чинником небажання йти на жертви є те, чи відчуває конкретна країна пряму загрозу від Росії, а не переконання щодо підтримки України. «Чотири роки тому для країн Балтії й Скандинавії це було виправдано, бо вони розуміли загрозу. Але сьогодні інші країни вважають, що воно того не варте», — зазначив дипломат.
Шлях 21-го пакета санкцій виявився вкрай складним. Єврокомісія презентувала його 9 червня, передбачивши нові обмеження в енергетиці, фінансах і вперше — заборону на в'їзд до ЄС усім, хто служив у збройних силах Росії від початку війни. 12 липня посли країн ЄС не змогли узгодити пакет навіть після того, як із проєкту прибрали імена патріарха Кирила і засновника «Лукойла» Вагіта Алекперова на вимогу Болгарії, а заборону на в'їзд для російських бойовиків суттєво звузили. 16 липня стало відомо, що пакет заблокувала Греція саме через Dynagas — за даними джерел FT, компанія експлуатує 27 газовозів, серед яких значну частину становлять спеціалізовані криголамні танкери класу Arc7.
Прем'єр-міністр Латвії різко розкритикував країни, які блокують новий пакет, наголосивши, що не можна водночас заробляти на Росії й вимагати миру. Тим часом у Польщі міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш після масованого ракетного удару РФ по Києву в ніч на 19 липня назвав заклики послабити допомогу Україні відірваними від реальності. Він зазначив, що Росія завдала найпотужнішої атаки балістичними та крилатими ракетами з початку вторгнення та оголошує про підготовку до масштабної військової мобілізації, що демонструє хибність голосів, які закликають до послаблення підтримки Києва.
Ситуація навколо санкцій викликає занепокоєння серед аналітиків. Якщо ЄС не зможе подолати внутрішні суперечки, це може серйозно послабити позиції України на міжнародній арені та дати Росії додаткові важелі впливу. Наразі переговори тривають, але без ознак швидкого компромісу.
