Новий звіт НАБУ і САП дає бізнесу рідкісну можливість подивитися на антикорупційну політику не через гучність справ, а через структуру фінансових ризиків. У першому півріччі 2026 року бюро оцінює економічний ефект своєї роботи більш ніж у 2,06 млрд грн. У цій сумі поєднані відшкодування державі, активи для оборони, економія на закупівлях, конфіскації та штрафи.
Понад 864 млн грн відшкодовано державі у справах НАБУ і САП. Більше 139 млн грн активів передано Силам оборони. 726 млн грн, за даними бюро, зекономлено під час закупівель БПЛА. Понад 321 млн грн коштів і майна конфісковано в дохід держави за рішеннями суду, ще 4,2 млн грн надійшло через цивільну конфіскацію.
Ці показники варто порівнювати не з абстрактним «рівнем корупції», а з конкретними ринковими механізмами. У закупівлях корупційна домовленість може означати завищену ціну, обмеження доступу постачальників або плату за саме виконання державою своїх контрактних зобов’язань. У держкомпаніях вона створює ризик для управління, кредиторів та інвестиційної привабливості.
Енергетична справа щодо колишнього міністра ілюструє саме такий ризик. НАБУ і САП повідомили йому про підозру у відмиванні коштів та участі у злочинній організації. За версією слідства, під час його каденції організація через довірену особу отримала понад 112 млн доларів готівкою, зокрема від так званої схеми «шлагбаум» в енергетичному секторі. Слідство триває, вина фігуранта судом не встановлена.
Ще один енергетичний кейс — понад 141 млн грн виплат за «зеленим» тарифом. Колишнього заступника керівника Офісу Президента та інших осіб підозрюють у заволодінні коштами, які, за даними слідства, сплачувалися за електроенергію із сонячних станцій на тимчасово окупованій території. Для ринку відновлюваної енергетики це показує, наскільки критичними стають верифікація генерації та контроль платежів під час війни.
Оборонні провадження показують схожу проблему з боку закупівель. Звіт згадує розкрадання військового майна, понад 32 млн грн в «Укроборонпромі» та вимагання 1 млн доларів за підписання контракту на FPV-дрони. Для постачальника та інвестора головний ризик тут — непрозорий доступ до замовлення, для держави — завищена вартість і менша кількість отриманого обладнання.
Загальна статистика за пів року — 360 розпочатих розслідувань та 107 підозрюваних. До суду передали 56 обвинувальних актів щодо 106 осіб, а 55 обвинувальних вироків щодо 76 людей набрали законної сили. Ця різниця важлива для будь-якої оцінки ризику: підозра сигналізує про проблему, але лише суд встановлює кримінальну відповідальність.
Серед чинних судових результатів звіт називає шестирічне покарання колишньому голові ДФС Роману Насірову після апеляційного перегляду та п’ятирічне покарання колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву за затвердженою угодою про визнання винуватості. Такі завершені справи важливі для ринку більше, ніж самі гучні затримання, бо демонструють спроможність системи доводити провадження до юридичного результату.
Станом на 30 червня 2026 року накопичена сума відшкодувань державі у справах НАБУ і САП досягла 12,3 млрд грн. На потреби Сил оборони загалом передано активів більш як на 3,2 млрд грн. Для державних фінансів це вже окремий потік повернутих ресурсів.
На етапі великої відбудови українській економіці потрібен не просто контроль після злочину, а системи, що зменшують саму можливість корупційної ренти. Піврічний звіт показує місця найбільшого ризику — енергетика, оборона, державні компанії, високі посади — і водночас дає фінансову шкалу, за якою можна оцінювати, чи працює антикорупційна інфраструктура для економіки, а не тільки для статистики.
