Європейський Союз готується до загострення торгових відносин із Китаєм: дефіцит торгівлі перевищує 1 мільярд доларів на день, що посилює побоювання щодо втрати робочих місць у ключових галузях промисловості. Головний торговий енвой Єврокомісії Марош Шефчович вирушає до Пекіна на дводенну зустріч із міністром торгівлі КНР Ван Веньтао, щоб спробувати скоротити дефіцит, який сягнув 360 мільярдів євро (410 мільярдів доларів).
Ще на початку року Шефчович дав Пекіну дедлайн до жовтня, вимагаючи відчутних результатів у вирівнюванні торговельного балансу. Однак замість поступок Китай продовжує нарощувати експорт до Європи: за перші вісім місяців він зріс на 15,3%, тоді як імпорт з ЄС — лише на 6,2%. Європейські політики та економісти дедалі частіше називають масштабні державні субсидії Китаю та експортну експансію прямою загрозою для сталеливарної, автомобільної та інших базових галузей.
У вівторок під час дебатів у Європейському парламенті в Страсбурзі депутати висловили занепокоєння та рішучість. У середу вони ухвалили резолюцію 454 голосами проти 86, закликавши до «економічної взаємності та пропорційної відповіді ЄС, якщо Китай не відкриє свої ринки». Бельгійська депутатка Хільде Вотманс, яка очолила підготовку документа, заявила: «Європа має економічну силу, настав час її використати».
Попри зовнішню єдність, незрозуміло, на які саме кроки готовий ЄС. Франція та Німеччина у спільному листі закликали до широкого перегляду політики щодо Китаю. Серед пропозицій — спростити для Єврокомісії застосування так званої «торгової базуки», Anti-Coercion Instrument. Цей інструмент, який досі жодного разу не використовували, дозволяє блокувати або обмежувати торгівлю та інвестиції з країн, що чинять надмірний тиск на членів ЄС чи їхні компанії.
Французька Вища комісія зі стратегії та планування ще в лютому закликала до швидких дій, зокрема запровадження 30% тарифів на багато китайських товарів та девальвації євро щодо юаня. Продажі німецьких автомобілів у Китаї різко падають, але водночас китайські виробники електромобілів завдяки субсидіям витісняють європейських конкурентів за ціною. Це вже призвело до масових скорочень на заводах Volkswagen.
Не всі країни ЄС поділяють жорсткий підхід. Іспанія, четверта економіка єврозони, останніми роками демонструє менш конфронтаційну позицію: прем'єр-міністр Педро Санчес відвідав Пекін чотири рази за три роки. У середу незвичний союз ультраправих і лівих депутатів з Ірландії та Болгарії виступив проти резолюції щодо посилення тиску на Китай.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала ситуацію «китайським шоком» для Європи, порівнявши її з наслідками для США на початку 2000-х, коли сотні тисяч заводських робочих місць було втрачено. Аналітик Тім Рюліг із Європейського інституту безпекових досліджень зазначає, що європейський бізнес і політичне керівництво також несуть частину відповідальності. «Зрозуміло, що лише захищатися від Китаю — не майбутнє, — сказав він. — Але щоб мати шанс підготуватися до майбутніх технологій і залишатися конкурентоспроможними наступні 15–20 років, потрібно захищатися».
Повністю розірвати зв'язки з Китаєм, як це сталося з Росією після вторгнення в Україну, неможливо, визнає Рюліг, але імпульс до перезавантаження торговельних відносин із Пекіном зараз потужний. Китай тим часом демонструє готовність до тривалого протистояння. Речник Міністерства торгівлі КНР закликав не заохочувати ЄС до протекціонізму, заявивши, що «протекціонізм не підвищує конкурентоспроможність, а розрив ланцюгів постачання зашкодить усім». Державна Global Times попередила: «У ЄС немає можливості вести торгову війну проти Китаю. Якщо він справді наважиться, нехай спробує».
4
