Федерація металургів України закликала державу оперативно розпочати антидемпінгові розслідування щодо металопродукції з Туреччини, адже значна частина її цінової переваги на українському ринку формується завдяки дешевій російській сировині. Такий імпорт, за словами голови ФМУ Сергія Біленького, витісняє українських виробників, скорочує завантаження підприємств, зайнятість і податкові надходження.
У федерації нагадали, що Туреччина залишається найбільшим імпортером російської металургійної продукції. У 2025 році експорт продукції чорної металургії з Росії до Туреччини зріс на 42% і сягнув 3,3 млрд доларів. Зокрема, постачання російських слябів збільшилося на 22%, квадратної заготовки — на 50%, а чавуну — на 83%. Частка російської продукції у турецькому імпорті торік становила 78% у сегменті чавуну, 52% — слябів і 44% — квадратної заготовки.
«Дешеві російські напівфабрикати дають турецьким виробникам значну перевагу в собівартості. Після переробки ця продукція потрапляє на український ринок уже як турецька і продається за цінами, з якими наші підприємства не можуть конкурувати в рівних умовах», — наголосив Біленький.
За даними ФМУ, турецька металопродукція вже займає понад 60% у структурі імпорту сталі в Україну. Окремо у 2022–2025 роках Україна ввезла з Туреччини 131 тис. тонн трубної продукції, а щорічні обсяги такого імпорту після початку повномасштабної війни зросли у 2–3 рази. Нині турецькі труби займають близько 10–15% внутрішнього ринку.
У федерації зазначають, що це вже впливає на обсяги виробництва, продажі, фінансовий стан підприємств і збереження робочих місць. «Українські заводи працюють в умовах високих цін на електроенергію, кадрового дефіциту, складної логістики та воєнних ризиків. Додатковий тиск дешевого імпорту, виготовленого з російської сировини, створює пряму загрозу для роботи підприємств і промислових регіонів», — зазначив голова ФМУ.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі вже відкрила антидемпінгове розслідування щодо імпорту сталевих зварних труб із Туреччини за зверненням українських виробників. Проте у ФМУ вважають, що чекати завершення тривалої процедури не можна, адже вона може розтягнутися на рік і більше. Федерація закликає якнайшвидше запровадити попередні антидемпінгові мита, а також механізм контролю походження металопродукції за принципом melt and pour, який уже діє в Європейському Союзі.
Додатковим ризиком для України може стати посилення захисних заходів ЄС. За оцінками галузі, експорт турецької сталі до Європи може скоротитися на 50–60%, що створює загрозу перенаправлення частини цих обсягів на український ринок. «Якщо Євросоюз обмежує турецький імпорт, надлишкові обсяги шукатимуть інші ринки збуту. Україна має заздалегідь захистити власних виробників, інакше частина цієї продукції буде перенаправлена до нас», — підсумував Біленький.
Раніше президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков також заявив, що турецький імпорт із російської сировини витісняє українських трубників із власного ринку. За його словами, загальний обсяг такого імпорту вже співставний із річним виробництвом одного середнього українського трубного підприємства.
