Оборонний ринок Patriot переходить від моделі планових закупівель до режиму дефіцитного товару. Попит з боку України, США, європейських членів НАТО та інших операторів одночасно виріс, а виробничі лінії не можуть миттєво збільшити випуск. У результаті найдорожчим активом стає ракета, яка вже лежить на складі і може бути передана без багаторічного очікування.
Україна формує особливо великий попит перед зимою. Єврокомісар Андрюс Кубілюс оцінював її потребу приблизно у 700 PAC-2 і PAC-3 за чотири місяці. Lockheed Martin повідомила про 620 поставлених PAC-3 MSE за весь 2025 рік. Тобто один зимовий сезон війни здатен поглинути обсяг, співмірний із колишнім річним випуском ключового виробника.
Компанія вже отримала довгостроковий сигнал попиту. Січнева угода з урядом США передбачає збільшення річної потужності приблизно з 600 до 2 000 PAC-3 MSE. Це означає інвестиції в обладнання, людей і постачальників, але програма розрахована на сім років. Для замовника 2026 року головний ризик — не ціна контракту, а дата фактичної поставки.
Європа створює паралельну опору через GEM-T. RTX повідомила про контракт на $3,7 млрд для України й назвала нову виробничу лінію у Шробенгаузені важливою частиною майбутніх поставок. Українське Міноборони окремо оголосило, що Німеччина фінансує пакет на кілька сотень ракет Patriot приблизно на €3,2 млрд. Це велике замовлення, яке одночасно працює на українську ППО і на завантаження європейської оборонної промисловості.
Але попит ближньої дії закривається не заводом, а оборотним запасом. У липні Київ звернувся майже до 40 партнерів із проханням передати ракети зі складів зараз і отримати заміну пізніше. По суті, Україна пропонує союзникам кредит у натуральній формі: актив передається негайно, а повертається після виконання майбутнього виробничого контракту.
У повідомленні з посиланням на Politico сказано, що Німеччина, Польща, Іспанія та Греція не хочуть надто скорочувати власні запаси через дефіцит швидкого американського поповнення. Бізнесова логіка тут зрозуміла: країна не може віддати критичний резерв, якщо не бачить надійного строку заміни. Тому майбутні контракти важливі ще й як гарантія, яка може розблокувати сьогоднішню передачу зі складу.
Для ринку це означає зміну вимог до самого контракту. Замовнику важлива не лише загальна кількість і ціна, а й графік поставок, можливість прискорення та передбачуваність поповнення запасу. Чим точніше виробник може гарантувати ці параметри, тим легше урядам погоджувати передачу старих ракет Україні без страху надовго залишитися з нижчим рівнем готовності.
Російські пуски підтримують попит на високому рівні. Financial Times 11 серпня писала про 198 балістичних ракет, використаних Росією за попередній місяць. Якщо інтенсивність збережеться, ринок Patriot щонайменше найближчі роки залишатиметься структурно дефіцитним. Для європейської промисловості це означає довгу хвилю інвестицій, а для України — необхідність пережити період, коли нові потужності ще будуються, а бойове споживання вже рекордне.
