Вісім із десяти американців переконані, що компанії підвищують ціни більше, ніж це об'єктивно необхідно. Такі дані опитування вказують на серйозну проблему довіри між споживачами та бізнесом, який часто не пояснює причини зростання цін.
Коли компанії не надають зрозумілих обґрунтувань, клієнти формують власні версії — і зазвичай не на користь бізнесу. У результаті навіть об'єктивне подорожчання через зростання витрат на сировину, логістику чи оплату праці сприймається як спроба нажитися. Це підриває репутацію та лояльність, а отже, і довгострокові доходи.
Проблема особливо актуальна на тлі загального зростання цін у США. Наприклад, середній платіж за новий автомобіль у третьому кварталі сягнув рекордних 787 доларів на місяць, а середня сума фінансування — 44 664 доларів. Ціни на нові авто перебувають близько історичного максимуму, що підживлює відчуття, ніби бізнес просто перекладає витрати на покупця.
Автовиробники, зокрема, свідомо обрали стратегію високої маржі замість збільшення обсягів випуску. Під час пандемії, коли заводи зупинялися, а комплектуючих бракувало, компанії вирішили випускати менше машин, але дорожчих. Це дало змогу зберегти прибутки, проте споживачі опинилися в ситуації, коли нові автомобілі коштують приблизно на 30% дорожче, ніж шість років тому.
Щоб якось впоратися з платежами, покупці все частіше беруть довші кредити. У третьому кварталі 25,5% фінансованих покупок нових авто припадало на строк 84 місяці й більше — це рекордна частка. Водночас 21,2% покупців зобов'язалися платити щонайменше 1000 доларів на місяць. Середня переплата за відсотками за весь строк кредиту сягнула 9938 доларів.
Хоча багато американців відчувають, що нові автомобілі їм не по кишені, продажі не падають. Аналітики пояснюють це так званою K-подібною економікою: покупці нових машин — переважно домогосподарства з доходом понад 100 тисяч доларів на рік. Частка покупців із доходом менше 100 тисяч доларів торік скоротилася до 37% проти 50% у 2020 році. Ті, хто заробляє менше, змушені або купувати вживані авто, або взагалі відмовлятися від власного транспорту.
Для бізнесу це означає, що мовчазна цінова політика стає дедалі ризикованішою. Споживачі готові платити вищі ціни, але хочуть розуміти, за що саме. Без прозорих пояснень компанії ризикують втратити довіру навіть тих клієнтів, які можуть собі дозволити подорожчання. А відсутність довіри, своєю чергою, послаблює стійкість бізнесу в умовах економічної невизначеності.
5
