Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що нові правила визначення критично важливих підприємств можуть призвести до втрати цього статусу приблизно для кожного п'ятого бізнесу в Україні. Відповідну заяву він зробив під час виступу у Верховній Раді, повідомляє Forbes.

За попередніми оцінками уряду, оновлені галузеві та регіональні критерії стосуватимуться близько 20% підприємств, які нині мають статус критично важливих. Для цих компаній державні органи переглянуть рішення про надання статусу. Як зазначив Соболев, уже цього тижня такі підприємства отримають офіційні повідомлення про необхідність подати документи за новими правилами.

Для переважної більшості бізнесу, чиї критерії не змінилися, запроваджено спрощений порядок підтвердження статусу. Таким компаніям достатньо подати лише довідку про середню заробітну плату працівників за останній місяць та податковий розрахунок. Усі підприємства мають подати документи до 10 серпня.

Станом на 1 липня всі профільні міністерства затвердили власні критерії критичності. П'ятнадцять із них уже опубліковані, решта перебувають на завершальному етапі державної реєстрації. Повністю оновлені критерії мають оприлюднити до кінця поточного тижня.

Компанії, які після зміни правил перевищили квоту на бронювання працівників, отримають відповідне повідомлення від Міністерства економіки. Їм нададуть тиждень, щоб привести кількість заброньованих військовозобов'язаних у відповідність до нових квот.

Для отримання статусу критично важливого підприємство має відповідати щонайменше трьом критеріям, два з яких є обов'язковими. Перший обов'язковий критерій — рівень середньої заробітної плати, який має становити не менше трьох мінімальних зарплат, тобто 25 941 гривню. Для підприємств на прифронтових територіях діє окрема умова — 2,5 мінімальної зарплати, що дорівнює 21 618 гривням. Другий обов'язковий критерій — відсутність податкової заборгованості.

Третій критерій підприємство може обрати самостійно. Це може бути базовий показник, наприклад, сплачені податки понад 1,5 мільйона євро на рік або валютна виручка понад 32 мільйони євро. Також можна обрати галузевий чи регіональний критерій, затверджений відповідним профільним органом. Наприклад, для виробників протезів вимоги стали жорсткішими: тепер потрібно забезпечувати протезами не менше 300 людей на рік замість 50.

Загалом 66 державних органів затвердили 164 галузеві та 225 регіональних критеріїв. Оновлені критерії критичності доповнюють зміни до порядку бронювання, які уряд запровадив постановою від 30 травня.

Окрему увагу міністр приділив підприємствам прифронтових регіонів. За його словами, з вересня 2025 року такі компанії можуть бронювати до 100% працівників. Цим механізмом уже скористалися 2133 компанії, які додатково забронювали близько 50 тисяч осіб. Загалом у прифронтових областях заброньовано близько 100 тисяч осіб, найбільше — у переробній промисловості, будівництві та транспорті.

«Критично важливі підприємства сьогодні генерують 60% надходжень до бюджету», — наголосив Соболев.

Зміни, введені постановою від 30 травня, стосуються трьох основних блоків. Перший блок — зарплатний критерій, який встановлює вимогу до рівня зарплати на рівні трьох мінімальних заробітних плат. Другий блок стосується працівників, які працюють за сумісництвом або вже мають відстрочку з інших підстав. Таку людину враховуватимуть у квоту бронювання лише раз, за одним місцем роботи, щоб уникнути ситуацій, коли одна особа одночасно збільшує квоту на кількох підприємствах. Третій блок передбачає перегляд критеріїв критичності міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та обласними військовими адміністраціями за погодженням з Міноборони та Мінекономіки.

Для бізнесу передбачений перехідний період. Чинна критичність підприємств не скасовується автоматично, а до 1 вересня зберігається діюче бронювання військовозобов'язаних працівників таких підприємств. Державні органи мають розглянути звернення підприємства у строк не більш як 10 робочих днів. Водночас зміни щодо розміру нарахованої середньої заробітної плати не стосуються державних і комунальних підприємств.